- Мені потрібно довідку.
- Щоб отримати таку довідку вам потрібно отримати іншу довідку про те, що ви досі ще не отримували такої довідки.
У більшості державних установах існують кілька проблем. І ці проблеми створюють такий замкнутий цикл, що для того, щоб вийти з нього потрібно докласти неабиякі сузилля.
Перша проблема це - проблема непрофесійності кадрів. Навіть у приватних установах, про що я писав раніше(Приват Банк, Ельдорадо у Львові ), це тема є болючою, то що говорити про державні заклади, де щоб попасти на роботу не доводиться проходити співбесіди, а лише потрібно мати круглу суму для дирекції. Зрозуміло, що й якість роботи таких кадрів буде не найвищому рівні. Здавалося б, що на посади, які передбачають роботу з людьми потрібно працевлаштовувати адекватних людей. Натомість у держустановах працівники більше схожі на наглядачів гестапо, які тільки своїм поглядом показують, що ніхто тебе тут не чекав.
Друга проблема – це мотивація працівників у таких установах. Службовці не хочуть не те, що тебе слухати чи вирішуватиякісь важливі питання, а й іколи лінуються відірвати очі від комп’ютера. Їм платять за присутність на роботому місці. Як наслідок, потрібні документи, довідки виготовляються у кілька разів довше, ніж цьго вимагають обставини. Звісно, можна пришвидшити цей процес, але у такому випадку доводиться піднімати мотивацію працівників із власної кишені.
Третя проблема – це страшна паперова бюрократія, яка переслідує нас ще від часів СРСР. В той час, як “космические корабли бороздят просторы нашей планеты” основним засобом передачі та зберігання інфомації у держустановах і надалі залишається папір. І рівень важливості справи прямо пропорційний товщині папки з документами, які потрібно зібрати із всеможивих установах.
Тож поки інші бігають від касового віконечка №1 до кабінету № 23, що знаходиться на протилежному кінці міста нам залишається тільки сподіватися, що доля не спробує перевірити на міцність наші нерви лещатами цього складного механізмому під назвою держава!

Цілком погоджуюсь з всім вищевикладеним, оскільки я також є гвинтиком в величезній бюрократичній системі. Але слід і враховувати ситуацію тих кому “платять за присутність на роботому місці”. Зазвичай за просиджування штанів багато не платять і слухати чи вирішувати якісь важливі питання це зовсім не мотивує. А з іншої сторони за надмірну толерантність до потребуючих довідки можна отримати по шапці від начальстра, через те, що найчастіше той кому конче необхідно щось терміново отримати зверенеться до начальства (звичайно ж не з пустими руками) щоб те посприяло прискоренню процесу. Отже робимо висновки… Кожен свої