Рівно тиждень назад повернувся із поїздки по Празі та Дрездені. Саме за тиждень вдалося впорядкувати думки, проаналізувати побачене та знайти час написати статтю.

Оскільки це була моя перша поїздка закордон, то вражень було надзвичайно багато. Звичайно, перше захоплення у мене викликали дороги у країнах Європи. У порівнянні із нашими дорогами складається враження, що автобус мчиться по ідеальній скляній поверхні, а не по вкладеному асфальтом шляху.

Згідно графіку нашого туру ми мали можливість насолодитися місцевим Празьким пивом два дні. Опісля вирушали ще на один день у Дрезден. Мало, скажете Ви! Не буду заперечувати, щоб побачити одну Прагу і тижня буде не достатньо. Та через коротко терміновий проект на роботі не міг дозволити собі тижневу відпустку у столиці Чехії.

Отож, достатньо налюбувавшись місцевими дорогами, ми прибули на поселилися у готель, який мав бути розташований у дуже зручному куточку Праги. Як виявилося, готель знаходився на краю міста та дістатися до нього можна було лише на метро, яке у Празі працює всього до 24:00. Тож всі наші походеньки закінчувалися із врахуванням цього фактору.

Наше знайомство із Прагою почалося із Вацлавскої площі та плавно перейшло вздовж красивих вуличок до самого серця Праги - Староміської площі із всесвітньо відомими курантами. Далі разом із організованою екскурсією у “темпі вальсу” пробіглися по колишньому єврейському кварталі. Вечірня програма включала у себе поїздку на кораблику по річці Влтаві. У вартість поїздки була включена вечеря у вигляді шведського столу. Жаль тільки, що щоб посмакувати вина з Праги довелось все ж платити. Ця екскурсія варта тих грошей що ми за неї заплатили: із сторони річки відкриваються чудові краєвиди на будинки розташовані вздовж набережної та й наїстися можна досхочу!

Після успішного плавання на кораблі ми вирішили відірватися від групи па пуститися у вільне “плавання” вулицями Праги. Кінцева ціль – Співочі фонтани. Попри всі переконання нашого екскурсовода що ми не встигнемо на дане шоу, ми вірили у свої сили та вирушили в дорогу. Кілька хвилин і ми вже мчимося у метро до мети. Від найближчої станції метро залишалося ще 3 трамвайні зупинки, які ми по вказівках переходжих здолали на 15 хв. Ще кілька хвилин і ми щасливі сидимо на глядацьких трибунах та очікуємо початку. Щоу було просто неймовірне! На фоні нічної Праги та під звуки Металіки виблискував кольоровими струменями фонтан. Просто незабутньо! Опісля шоу змучені попрямували до готелю.

Другий день перебування у Празі нас потішив сонячною та достатньо теплою погодою.  Відбувши екскурсію по Вишеграду ми знову вирішили відлучитися від загальної групи та детальніше роздивитися Прагу. Побували у Королівських садах, де панує дивовижний спокій після шумних вулиць переповнених туристами, покаталися на фунікулері, де мали змогу досхочу назнимкувати.  Далі вирушили гуляти затишними вулицями Праги, відвідали кілька оглядових веж неподалік Карлового мосту, пройшлися набережною, де мали можливість побачити десятки див архітектури.

Вечірян програма вийшла незвичною: ми приєднатися до екскурсії “Ghost tour” – прогулянка нічним місто та підземеллям. Послухати моторошні легенди цікаво, але не за такі гроші(вартість екскурсії 350 крон = 175 грн)!

Третього дня вирушили ми у Дрезден. Непомітно перетнули кордон і ми вже у Німеччині. У порівнянні з Прагою Дрезден набагато менший, хоче не менш красивий. Саме місто було зруйноване під час другої світової війни та відбудоване всього кілька років назад. Надзвичайно “компактне місто”. Всі пам’ятки архітектури розташовані неподалік, що дуже зручно для туристів.

Перше враження від Дрездена було те, що тут надзвичайно розвинена велосипедна інфраструктура міста, а як наслідок, дуже багато велосипедістів. Навіть прокладена окрема велодорога до самої Праги!

Тут функціонує картинна галерея, музей зброї, виставка порцеляни, кілька церков, оперний театр, дуже красивий архітектурний ансамбль разом із фонтанами та багато іншого.

Дорога додому була важкою, так як не хотілося повертатися, а ще хоч на мить залишитися…

Більше фото у фотогалереї: Прага, Дрезден

Схожі публікації

• Прага чекає на мене…