Нещодавно писав про те, що регіональна газета Новий Час передрукувала мою статтю без вказання першоджерела. Згодом я вияви ще декілька порушників авторських прав. Один із них – це газета “Київська правда“, що була заснована із ініціативи Київської обласної державної адміністрації. На перший погляд серйозне видання обласного рівня, яке повинно мати своїх журналістів, які пишуть статті. Але редакція газети “Київська правда“ та чолі із Вадимом Долгановим вирішила піти за шляхом меншого опору. Схоже, що у газеті працюють низькосорнті журналісти, яким платьть тільки за пошук цікавої інформації у мережі Інтернет.
Ось що відповіли представники газети “Київська правда“ на мій лист із проханням не порушувати авторських прав та вказувати першоджерело під час публікації скопійованих статтей:
Від кого: “Київська правда” <info@kiev-pravda.info>
Дата: 7 червня 2011, 16:38:01Вельмишановний Андрію. Не переймайтеся. Інтернет – це вільний простір, створений саме для обміну інформацією. І не має значення, хто написав матеріал, тим більше, що прізвище за Вашим посиланням зовсім не прослідковується, бо головне – це читач, якому всі ми, журналісти, прагнемо донести інформацію. Так що спокійно творіть і далі, пам’ятаючи: якщо ми вважатимемо інформацію цікавою, ми обов’язково її запропонуємо увазі читачів. Бажаємо успіху на теренах розвою української журналістики.
Схоже, що редакція газети Київська Правда не тільки порушує авторські права, але і відкрито визнає, що вони працюють за своїми “законами”. Нажаль, ці “закони” грають у дисонанс із законами України про авторські та суміжні права.
Шкода, що так і не вдалося знайти спільну мову із представниками цієї газети.
Відіслав наступного листа у редакцію газети Київська Правда із доступним розясненням законодавства. У листі попросив на сайті вказати посилання на першоджерело. Розумію, що редакція газети Київська Правда пробує злегковажити моїми проханнями та знаходить собі виправдання. Про результат напишу згодом.
Мда, це називається бидлота. Чекаю на апдейт.
Також інтересно поглянути відповідь на наступний лист Київської “правди”
Доброго часу доби, вельмишановний Андрію. До Вас із проханням звертається ганьблена і паплюжена Вами “Київська правда”. І ось із яким. Викладіть будь ласка у своєму блозі посилання на оригінал Вашої так званої статті. Якщо ми не помиляємося, там був інтернетний копіпаст про загальновідомі речі на кшталт порад як правильно вичавлювати чиряки під нігтями який Ви з якихось причин вирішили собі привласнити. Отож викладіть, будь ласка, нехай спільнота усміхнеться разом із нами.
Підкреслюємо ще раз: ми не проти того, що Ви хочете бути буцім-то автором вищезгаданого набору порад, бо ж кожен торує власний шлях до слави, ми проти згадування імені газети серед Ваших гучних обвинувачень, адже оті привласнені Вами поради були опубліковані на сайті “Київська правда.info”, а не на сторінках газети “Київська правда”. Сподіваємось, Ви відчуваєте між ними різницю? Отже ще раз щиро бажаємо творчих гараздів і дуже сподіваємось на швидку появу у Вашому блозі оригіналу (чи посилання на нього) “статті”.
З повагою ваша “Київська правда”
На прохання представників газети Київської Правди вкажу яку саму статтю перепублікувала ця газета на свому сайті:
Як вибрати сонцезахисні окуляри.
При написанні згаданої статті мною було переглянуто багато сайтів як з російського, так і з українського сегменту інтернету. Всі джерела, які використовувалися при написанні статті, вказані під нею.
Відкидаю ваші закиди, що це інтернет копіпаст. На час написання статті вона мала унікальний текст. Згодом, Ви і ще декілька інших сайтів її переопублікували. Саме так я виявив перепублікацію матеріалу. Опираючись на Ваше виправдання, що це копіпаст, скажу, що навіть копіпаст має свого автора, чому ж Ви не спробували знайти його? І до слова, щоб не були голослівними, вкажіть звідки я скопіпастив згадану статтю. Ну ви ж на певні факти опиралися, звинувачуючи мене у копіпасті…
Тепер про мої мотиви, про те, чому я почав до вас писати. Я витрачаю кілька годин на пошук переклад та систематизацію матеріалу для сайту. Стаття є унікальною і добре індексується ПС. І тут в один момент з’являються людина, яка вирішує, що моя стаття це копіпаст і вільно копіює її. Одночасто із цим весь матеріал стає неунікальним, що приносить мені збитки. В принципі, жодного негативного впливу для Вашого сайту не буде, якщо Ви вкажете першоджерело, а мені буде заохочення писати далі.
Але ні, Ви не те, що відмовляєтеся вказати автора, а ще й насміхаєтеся, пишучи: бажаємо успіху на теренах розвою української журналістики.
Якщо сайт є офіційною веб сторінкою видання, то я жодної різниці між сайтом і друкованою версією не бачу.
На вашому сайті немає жодного посилання на першоджерела. Чи це означає, що всі матеріали є авторськими?
Дякую за таку увагу до мого скромного блогу. А газеті, точніше сайту газети, бажаю мати більше творчих журналістів.
Ага и еще претензии бросают. На настоющую киевправду
Юрій, а скільки Київських обласних газет із назвою “Кивська правда” існує?
Ну, враховуючи Ваші намагання видати чорне за біле, а також ознайомившись із текстом так званої «оригінальної» статті, інтернет-спільнота вже збагнула хто є хто. Не перестає тільки викликати подив намагання деяких користувачів Мережі привласнити собі чужі заслуги. Хоча у людей із нормальним світосприйняттям такі потуги викликають лише поблажливу посмішку.
Спасибі Вам за віявлену цікавість до нашого сайту, і, ніде правди діти, подібні закиди тільки підвищують його популярність, так що дякуємо й за безкоштовну рекламу нашого ресурсу. Копіпастних Вам успіхів.
З повагою, редколегія КП.
Вибачте, але я не намагаюся видати чорне за біле. На відміну від Київської правди, я чітко вказую всі інформаційні джерела, які були використані у статті. І хто після цього намагається привласнити чужі заслуги?
Мабуть, ви неуважно читали мій попередній коментар, оскільки не змогли відповісти на моє питання. Тому повторюся:
На вашому сайті немає жодного посилання на першоджерела. Чи це означає, що всі матеріали є авторськими?
P.S. А підвищити популярність сайту Вам і справді не завадить.
Звичайно, не означає, як не означає, що Ви є автором отого опусу, через який ми сперечаємось, і авторство якого Ви так ревно захищаєте. Хоча, здається, і дитині зрозуміло, що якщо хтось ліпить щось зі шматків чогось, то це називається КОМПІЛЯЦІЯ, і вона не має автора, позаяк складається з частин, авторами яких є окремі люди. І це – нормально, бо інтернет – вільний простір.
Щодо авторських матеріалів, то вони, звісно, на сайті присутні й потрапляють туди тільки після публікації на сторінках газети, яка теж присутня на сайті у форматі pdf. Адже за законом України авторство росповсюджується на букви, надруковані на папері, що ж стосується букв, опублікованих у віртуальному просторі, яким є інтернет, то їх авторство без підтвердження на папері апріорі довести майже неможливо.
Я б не хотів зараз аналізувати матеріали вашого сайту, щоб довести що на вашому сайті розміщені зовсім не “компіляції”, як ви стверджуєте, а звичайнісінький копіпаст. Але ви є одним із керівників Київської правди і сумніваєтеся в моїх словах то я можу провести такий аналіз, при чому безкоштовно. І, до речі, матеріали взяті із відомих інтернет порталів.
Компіляція – то Ваш матеріал. А на нашому сайті – так, там присутні тільки матеріали двох типів: або авторські, або відвертий копіпаст. Останній присутній для більшої популяризації сайту і тільки сайту, оскільки штат журналістів видання обмежений.
Що і потрібно було доказати.
Погляньте, більшість новин в інтернеті – це копіпаст. Але зауважте, що всі інтернет видання, що поважають свою репутацію, вказують першоджерела. Ні вам ні користувачам жодним чином це не зашкодить. Натомість для авторів це буде слугувати додатковим стимулом для написання наступних статей.
А матеріали на своєму сайті я б назвав не простою компіляцією, а перекладом, оскільки були використані іншомовні джерела. А на переклади поширюється закон про авторські права.